Спомин

1
Ти давно там, де мене ще нема,
Я не знайду собі місця, що робити не знаю.
Тихо плеще вода на цьому березі річки,
Де колись — ти і я, й душі мелодія вічна.

Стукіт наших сердець — він злився в нас воєдинно.
І вітер щось шепотів — ти була така весела.
А час неспинно так біг — його нам все бракувало,
І я тебе так хотів, але все було мало.

ПРИСПІВ:
А мені все падало на плечі твоє біле волосся
І я стискав тебе так сильно, ніби довго не бачив,
І ти мені щось говорила, я нич не пам'ятаю,
Але то було так чудово, так добре — як в раю.

2
Час показав — що то було все даремно,
І наші всі почуття були такі неправдиві.
Тільки тиха трава на цьому березі річки
Пам'ятає нас двох й душі мелодію вічну.

Порох спалених днів, розвіяв вітер шалений,
Нам залишив тільки гнів, та спомин літ вже минулих.
І ніби точно як в сні — тебе відразу нестало.
А я тебе так хотів, але все було мало.